- обстріл
- -у, ч.1) Тривала стрільба по якій-небудь цілі. Тримати під обстрілом.2) спец. Видимий простір, який прострілюється. Зона обстрілу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обстріл
Смотреть что такое "обстріл" в других словарях:
обстріляний — 1 дієприкметник від: обстріляти обстріляний 2 прикметник який має бойовий досвід … Орфографічний словник української мови
обстрёмывать — ОБСТРЁМЫВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ОБСТРЕМАТЬ, аю, аешь), кого с чем. Пугать; ловить, хватать, заставать на месте преступления. От стрём, стрематься … Словарь русского арго
обстрёмываться — ОБСТРЁМЫВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несов. (сов. ОБСТРЕМАТЬСЯ, аюсь, аешься), на что, чего и без доп. Пугаться. От стрём, стрематься … Словарь русского арго
обстрілюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обстрілювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обстрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обстрілюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обстріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обстріпаний — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
обстріпати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
